Твір-роздум на тему « Людина і ліс».
Я дуже люблю ліс. Коли я приходжу туди, то ніби потрапляю в чарівне королівство, дивовижний і загадковий світ, де все живе за своїми неписаними законами. Навіть, час тут минає по-іншому. Я дивлюся навкруги із замилуванням. Адже стільки прекрасного і незвичайного сховано під вітами дерев, у зелених травах та загадкових заростях кущів. І скрізь все дихає життям і красою. Все поєднано однією великою назвою – ліс.
Можна довго милуватися сріблястими візерунками павутиння, які поблискують діамантовими краплинами вранішньої краси, тендітними травинками, які тремтять від подиху вітерця.
У той час, коли милуєшся красою дерев, під моїми ногами бігають різні комашки, жучки й мурахи. Десь у далині по деревах стрибають білочки, під кущами совпають їжачки, добуваючи собі якусь поживу.
Кожне дерево, травинка, квітка, пташка, комашка – це частина природи, частина рідної землі. З давніх-давен ліс був скарбницею для життя людини. Споконвіку люди казали, що ліс нагодує, напоїть, одягне, взує й зігріє. Це зрозуміло всім. Адже в лісі росте багато рослин, які дають їстівні плоди та ягоди – ліщина, калина, малина, ожина, суниця, чорниця та багато інших. Саме в лісах росте велика кількість лікарських рослин. Ліси багаті на гриби, які щедро дарує нам золота осінь. А що й казати про ліс як про будівельний матеріал.
Але природа не безмежна у своїй щедрості, не залишається байдужою до проявів поганого ставлення до себе. Кожна зламана гілка, кожна зірвана квітка, кожний зруйнований мурашник, перекинуте пташине гніздечко – це рана, заподіяна лісові. Якщо пораниш ти, твій товариш, а потім ще хтось – що станеться з лісом? Отже, всім нам потрібно замислитись над цим.
Особливо багато шкоди наносять ті, хто без дозволу винищують дерева, кущі, залишають в лісах сміття, непогашені вогнища. Сучасне сміття – поліетиленові пакети, пляшки, які дуже довго розкладаються та отруюють довкілля. Консервні бляшанки можуть поранити лісову звіринку.
Я вважаю, що берегти ліс – обов’язок кожного і мій теж. Тож давайте будемо милосердними до природи, подумаймо про майбутнє нашої Землі та її зеленого вбрання. А разом з тим подбаймо й про наших нащадків.
|
